Головні новини

Сергій Фурса: “У олігархів немає проблем з Порошенком. Їх проблема в МВФ»

Олігархи проти Порошенка? Трохи не так… Олиграхи проти МВФ. Проти верховенство права. Проти рівних правил гри.

Журналісти пишуть, що чудова трійка Коломойський-Фірташ-Льовочкін вирішили піти війною проти Порошенка. Зараз вже у відкриту. І ставка – вибори президента. Їх мета – перемога зрозуміло якого кандидата. Якого завжди любили на 1+1, а тепер стали любити на Інтері.

Чим небезпечна перемога людини олігархів?

Сьогодні формально Коломойський, Фірташ і Льовочкін об’єдналися проти Порошенка. Здавалося б, це їх проблеми. Хай б’ються. Простих українців це начебто не стосується. Але ж справа в іншому. Вони боряться не з Порошенком.

У них, насправді, немає проблем з Порошенком. Бо Порошенко не їх проблема. І не його міфічна жадібність. Їх проблема в МВФ. І тиску кредиторів, які раз за разом прибирають їх від годівниці. І об’єднання Фірташа і Коломойського – це профспілка постраждалих. Тому що завдяки тиску МВФ та умовного Заходу вдалося з одного боку націоналізувати Приватбанк і закрити величезну дірку в банківській сфері, а з іншого – провести реформу в енергетичному секторі. Де пішла різниця в цінах, а значить пішли заробітки тієї групи, яка паразитувала на них і заробляючи мільярди доларів щорічно. Саме це об’єднує Коломойського і Фірташа.

І саме тиск кредиторів зараз небезпечно для них. Бо саме МВФ і їх союзники в Україні наполягають на тому, що Коломойський і Ко повинні заплатити за дірку в Приваті. І компенсувати втрати платникам податків. І саме умовний Захід наполягає на продовженні реформи газового ринку, яка повинна усунути монополію газсбытов і облгазів. І закрити ще одну корупційну лавочку. Не дарма українська влада нещодавно отримали лист від американських парламентарів на цю тему. Так, реформи під тиск кредиторів рухаються довго. І боляче. Але вони рухаються. І загрожують фінансовому здоров’ю олігархів.

Зрештою, саме в США зараз відкриті кримінальні справи проти Фірташа і Коломойського. Саме тому Фірташ під загрозою екстрадиції в США, а Коломойський змушений переховуватися в Ізраїлі. І поки Україна у програмі з МВФ, поки Україна залежить від підтримки Заходу, повернутися сюди вони не можуть.

Ключова цифра останніх років. Ставлення стану людей у списку Форбс до ВВП України. Яке у 2018 році склало 11%, а в 2013 році – 18%. Ось за що йде боротьба. Ось ті справжні відсотки, які хвилюють олігархів. І змушують їх фінансувати крики про «геноцид українців». І крики про борговій петлі. Петлі боргу, який насправді зменшується. Адже ще одні цифри, ще одне відношення, демонструє схожу динаміку з цифрами падіння впливу олігархів. Ставлення держ боргу до ВВП за підсумками 2016 року було 80%. За підсумками 2018 року – 62%. Здавалося б, невже в цих цифрах є зв’язок…

Теоретично, Фірташ і Порошенка чи Фірташ і Коломойський завжди можуть домовитися. Але Коломойський ніколи не домовиться з МВФ. І Фірташ теж. Останнім хто так намагався вирішити, були Арбузов і Ко, пропонували МВФ в свій час відкат від траншу. Але там інші правила. І домовиться вони не можуть. І прибравши Порошенко олігархи не зможуть вирішити свої проблеми. Їх вони вирішать лише в тому випадку, якщо Україна «пошле» МВФ і умовний Захід. Так, для економіки країни це буде погано. Але для їх особистої економіки це буде добре. І ризики зараз, ризики перемоги погляду Коломойського, Фірташа саме в цьому. У тому, що переможе ставка на «суверенну демократію», бідну але горду. Саме в цьому збігаються інтереси Фірташа і Коломойського.

Так, кандидат олігархів може говорити, що не буде посилати МВФ. Але суть в тому, що самі олігархи кровно зацікавлені в тому, щоб МВФ був посланий. І Захід був посланий. І повернулася банківська сфера, де можна будувати піраміди, повернулося звичне повернення ПДВ з відкатом (а не ось це ваше бездушне автоматичне відшкодування), повернулася можливість заробляти на різниці в цінах на газ. А це вже точно суперечить інтересам простих українців. І якщо інтереси олігархів в цьому, то чому ж вони ставлять кандидата на Зе? Чи Не тому що вірять, що при ньому їх інтереси будуть задоволені? А якщо ні, то навіщо вони витрачають гроші і ресурси? Адже їх можна звинуватити в чому завгодно, але не в дурості. І не в бажанні втрачати гроші. Адже вони і так втратили багато.

Сергій Фурса

«>

20.03.2019
11:14
Источник

Click to comment

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован.

Популярные новости

To Top