У містечку Почаїв на Тернопільщині синхронно звільнилися всі листоноші міста

1


















Листи, пенсія та комунальні квитанції десяти тисяч людей під загрозою.

У містечку Почаїв на Тернопільщині всі листоноші звільнилися за власним бажанням. Люди незадоволені тим, що їх мізерна зарплата може ще зменшитися через скорочення кількості робочих днів, йдеться в сюжеті ТСН.

Дев’ять заяв датовані одним днем, коли на пошті оголосили про зміну графіка. “Сказали, що все”, – констатує керівник Почаївського відділення зв’язку Марія Нек. Світлана пояснює, що листоноша впаде від надмірної роботи, адже тепер її потрібно робити швидше, а взимку використовувати старий службовий велосипед забороняє техніка безпеки. Пішки ж обійти 14 вулиць на її ділянці протяжністю майже двадцять кілометрів нереально, а керівництво пропонує ще й збільшити швидкість руху. Якщо раніше за нормами їй виділяли дві хвилини на обслуговування однієї людини, то тепер і їх зменшили. Але насправді, щоб видати людині пенсію, жінка витрачає мінімум десять хвилин. “Ось приходжу, даю розписатися, насчитаю гроші, перерахують, тому що вона повинна після мене перерахувати. Ще товару пропоную, як кажуть”, – пояснює листоноша Світлана Хомич.

Листоноші скаржаться, що з них зробили ходячі магазини. “Ось для бабки-пенсіонера товар першої необхідності – кави! Бабуся купує таблетки від тиску – ми їй каву носимо. Бабка отримує пенсії півтори тисячі — бабка візьме шоколадку за 21 гривню?”, – пояснюють вони. Листоноші тягнуть на собі сумки з пляшками масла і банками томатної пасти: “Я собі буду пакувати в свій пакет, я знаю ціну, буду пропонувати людям”. Молодшому почаївському листоноші Юлі 26 років, дівчина, збираючи сумку, втрачається в назві власної професії – вантажник, кур’єр, марафонець, інкасатор або продавець. “За нормативами повинна бути сумка не більше 7-8 кілограм”, – говорить вона. На практиці ж виходить 15-кілограмова.

З нею відправляється на ділянку стоптувати своє взуття. Чоботи — це найболючіша тема листонош. “Це нам дали чоботи, щоб ми ходили взимку. Вони слизькі. Стань на нього лід. У нас немає ні льодоходів, нічого”, – говорить Оксана Гнатишин. Про свої проблеми листоноші говорили не раз, але їх ніхто не чує. “Нам доводять, що ми нічого не маємо, немає навантаження у нас, бо у нас мало газет. Подивіться, будь ласка, коли я його рассортирую, в якій порі я звідси вийду. Ніч буде. Скоротили один день – раз, зарплата взагалі маленька – два, ну і немає ні листка, ні відпустки такого немає, нічого”, – нарікають працівники.

Районне поштове керівництво дає такі пояснення, що зрозуміти їх не може, здається, ніхто. “У малій заробітній платі. Але кожна людина для себе визначає, ось моя зарплата мене теж не влаштовує. Я не можу сказати”, – каже директор Кременецького Центру поштового зв’язку Петро Брик. Як і хто буде розносити пенсії, комунальні квитанції, листи або газети десяти тисячам жителів Почаєва в кінці грудні – невідомо.

“>

08.12.2018
20:40
Источник

Оставить комментарий